Підтримка батьків та дітей під час війни

Для чого потрібні психологи?

Психологи постійно зустрічають насторожене ставлення до цієї професії або ж нечітке уявлення про її особливості. Хто ж такий практичний психолог і навіщо він потрібен? Через брак інформації, виникає хибне уявлення про його роботу. Для більшості взагалі немає різниці між психологом, психотерапевтом і психіатром.

Психолог – це людина, що має відповідну освіту, яка суттєво відрізняється від медичної, тому він (на відміну від психіатра) не має права виписувати ліки. Галузь застосування його знань – психологічне консультування психічно здорових людей.

Практичний психолог може провести діагностику і психологічну просвіту, допомогти знайти вихід у важкій життєвій ситуації, визначитися у виборі професії та адаптуватися в нових умовах, а також сприяти вирішенню конфліктів.

Часто можна почути фразу: «Я не хвора, щоб йти до психолога!» Але ж психолог не лікує. Він працює з людьми, проблеми яких носять тимчасовий характер і можуть бути вирішені без втручання лікаря.

Якщо в житті людини склалася ситуація, яку вона не може вирішити самостійно, то є сенс звернутися саме до психолога. Варто зазначити, що він не вирішує проблеми своїх клієнтів, а допомагає їм самостійно знайти вихід. Звернення до психолога – не показник слабкості, не знак психічного нездоров´я.

Психолог – це фахівець, який може професійним оком поглянути на проблему і допомогти знайти рішення. Він не вчитель, не наставник і не чарівник. Психолог не вирішує за людей їхні проблеми. Він лише створює такі умови, при яких людина сама здатна подолати їх.

Навіщо підліткам потрібні психологи?

Майже у кожному навчальному закладі є психолог. Але більшість учнів не звертаються до них по допомогу , навіть якщо мають певні проблеми. То навіщо тоді потрібні психологи? У чому полягає робота психолога та які її особливості?

Психологи у навчальних закладах існують в основному для того, щоб вислухати, з’ясувати проблему, дати пораду. Чи помічали ви, що коли комусь розкажеш про те, що тебе турбує, то одразу стає легше на душі. Для деяких роль “жилетки”, у яку можна виплакатись, виконують друзі чи батьки. Але ж бувають такі ситуації, що соромно або незручно розповісти мамі чи татові, а подруга потрібної поради не дасть, адже сама не має життєвого досвіду. В таких випадках допомагає психолог. Він у жодному разі не має права розголошувати інформацію, яку розповів учень. Лише у крайньому випадку може поговорити з батьками.

Не турбуйся, якщо відчуваєш, що починаєш заплутуватись у ситуації. Допомогти розібратися у ній тобі допоможе психолог – людина, яка завжди зможе об’єктивно оцінити твоє становище. Не потрібно виношувати проблему в собі, це ні до чого доброго зазвичай не призводить, а лише спричиняє душевну травму та виникнення комплексів.

Метою діяльності практичного психолога є забезпечення доступності послуг у сфері практичної психології, створення умов для повноцінного і гармонійного розвитку учасників навчально-виховного процесу, формування професійно орієнтованої особистості, що здатна будувати власну стратегію професійної життєдіяльності за умови збереження психологічного здоров’я.

10 кроків до психічного здоров’я

Психічне здоров’я – стан інтелектуально-емоційної сфери, основу якого складає відчуття душевного комфорту, яке забезпечує адекватну поведінкову реакцію. Такий стан обумовлений як біологічними, так і соціальними потребами, а також можливостями їх задоволення.

1. Провірити, що у вас може бути нове і краще майбутнє.
2. Вірити, що можете туди потрапити – для цього робити лише один маленький крок на день.
3. Дозволити собі відчувати різні емоції.
4. Не осуджувати себе за те, що сталось в минулому.
5. Знати свої тригери.
6. Мати план, щоб вчасно справлятися зі своїми тригерами.
7. Кинути виклик негативному мисленню, яке руйнує.
8. Шукати здорові і надихаючі приклади для підтримки.
9. Прийняти себе (це робиться крок за кроком).
10. ПІКЛУВАТИСЯ ПРО СЕБЕ.

Фізичне здоров’я і психічний стан нерозривні і пов’язані

10 речей, для яких не потрібно мати талант

1. Проявляти емоції.
2. Бути толерантним.
3. Дотримуватися своїх та чужих кордонів.
4. Цінувати час.
5. Допомагати іншим, коли це потрібно.
6. Підтримувати інших.
7. Бути відвертим.
8. Говорити про свої почуття.
9. Докладати зусилля.
10. Бути вдячним.

16 правил успіху та щастя

1. Щастя не може бути метою.
2. Перестати бути залежним від думки інших.
3. Не чекати і не просити надто багато.
4. Ділитися радістю.
5. Переходити до практики.
6. Добре сплановані дії – запорука успіху.
7. Мріяти про реальні речі.
8. Не можна всім подобатися.
9. Не чинити опір змінам.
10. Уникати спілкування з токсичними людьми.
11. Відмовитися від невиправданої критики.
12. Відпустити минуле.
13. Цінувати сьогодення.
14. Робити добро.
15. Акцентувати увагу на позитивному.
16. Відпустити образи.

Види піклування про себе

Емоційне

• Управління стресом
• Емоційна зрілість
• Прощення
• Співчуття доброта

Соціальне

• Особисті межі
• Система підтримки
• Спілкування
• Прохання про допомогу
• Позитив із зовнішнього світу
• Спільні справи

Фізичне

• Сон
• Фізичні вправи
• Прогулянка
• Здорова їжа
• Йога
• Відпочинок

Духовне

• Час наодинці з собою
• Медитація
• Природа
• Священні місця
• Ведення щоденника

Ви сьогодні піклувалися про тебе?

Як усвідомити та відпустити хвилювання?

Один із дієвих способів подолати негативне мислення – це усвідомленість. Основна мета – помітити, коли ваш розум наповнюють негативні думки,  і перенаправити увагу на те, що відбувається навколо вас, тут і зараз.

Можна провести аналогію з радіо: уявіть, що все, що потрапляє до вашої свідомості, лунає з гучної радіостанції, де транслюють лише негативні думки. Навички усвідомленості полягають не в тому, щоб це радіо вимкнути, а в тому, щоб змінити те, як ви його слухаєте

Відпускаємо хвилювання: крок 1

Сядьте на стілець, прийміть розслаблену позу і запитайте себе: «Що я зараз відчуваю?». Зосередьтесь на своїх думках, переживаннях, тілесних відчуттях. Дозвольте собі просто визнати, поспостерігати і описати ці переживання, не намагаючись їх змінити або відповісти на них.

Виділіть на цей крок 30-60 сек.

Відпускаємо хвилювання: крок 2

Далі перенесіть увагу на дихання, зосередьтесь на відчуттях у вашому животі, які супроводжують кожен вдих та видих. Перенесіть вашу свідомість на ці відчуття та відпустіть всі думки. Можете промовляти «відпускаю» або «розслабляюся» при кожному видиху.

Виділіть на цей крок 30-60 сек.

Відпускаємо хвилювання: крок 3

Далі поширте свою увагу, щоб відчувати дихання всім тілом. Які б тяжкі думки не нависали над вами, скажіть: «Що б це не було, все добре, я готовий це відчути». Дозвольте собі дихати цими почуттями, і, якщо ваш розум заблукає у набридливих думках, просто визнайте і відпустіть їх – зосередьтеся на своєму диханні.

Продовжуйте робити це приблизно 1 хвилину.

За матеріалами Центру Клінічних інтервенцій.

Корисні посилання щодо допомоги та підтримки в ситуаціях насильства, торгівлі людьми, складних життєвих обставин

1. Національна «гаряча лінія» для дітей та молоді: 0 800 500 225 або 116

111 (безкоштовно зі стаціонарного та мобільного телефонів, анонімно),

Messenger @childhotline.ukraine,

Instagram @childhotline_ua, Telegram @CHL116111.

2. Національна «гарячалінія» зпопередженнядомашньогонасильства, торгівлілюдьмитагендерноїдискримінації: 0 800 500 335 або 116 123 змобільнихабостаціонарнихтелефонівцілодобово (безкоштовно, анонімно, конфіденційно).
3. Поліція: 102.
4. Центр надання безоплатної правової допомоги: 0 800 213 103.
5. Анонімний онлайн-щоденник «Тільки нікому не кажи» дає можливість написати листа тому, з ким складно поділитися своїми переживаннями в реальному житті про булінг у школі, нерозділене кохання чи непорозуміння з батьками(https://secrets.1plus1.ua/).
6. Перша національна лінія довіри для попередження суїциду: 73 33.
7. Екстрена психологічна допомога при Кризовому Центрі медикопсихологічної допомоги: (068) 770 37 70, (099) 632 18 18, (093) 609 30 03.
8. «Лiнiя допомоги»: (067) 975 76 76, (066) 975 76 76, (093) 975 76 76.
9. Лінія психологічної допомоги для учасників АТО та членів їх сімей: 0 800 505 085.
10. Служба медико-психологічної допомоги та профілактики гострих кризових станів: (044) 456 17 02, (044) 456 17 25.
11. Національна урядова «гаряча лінія» для постраждалих від домашнього насильства – 15 47.
12. «Гаряча лінія» Уповноваженого Президента України з прав дитини: (044) 255 76 75.
13. Освітній омбудсмен України: (095) 143 87 26 (ez@eo.gov.ua, https://eo.gov.ua/).
14. «Гаряча лінія» психологічної допомоги та протидії насильству

(https://www.unicef.org/ukraine/stories/hot–lines).

15. Національна «гаряча      лінія»          з        питань          наркозалежності та

ЗПТ: 0 800 507 727.

16. Анонімні консультації на сайтах teensLIVE (від фахівців клінік, дружніх до молоді), supportME (від фахівців).
17. Уповноважений Президента України з прав дитини (044) 255 76 75.
18. Національна гаряча лінія з протидії торгівлі людьми та консультування мігрантів: 0-800-505-501 (безкоштовно зі стаціонарних телефонів), 527 (безкоштовно з номерів мобільних операторів України пн. – пт. з 10:00 до 21:00, сб. з 10:00 до 18:00).
19. Гаряча лінія Міністерства закордонних справ України для громадян України, які опинилися в надзвичайних ситуаціях за кордоном: (044) 238 16 57.
20. Департамент боротьби зі злочинами, що пов’язані з торгівлею людьми Національної поліції України: (044) 374 37 85 (пн. – сб. з 09:00 до 18:00).
21. Гаряча лінія емоційної підтримки Міжнародної організації з міграції: 0 800 211 444.
22. Гаряча лінія з профілактики суїцидів (https://lifelineukraine.com/).
23. Гаряча лінія професійної підтримки «Стоп паніка» безкоштовний багатоканальний номер: 0800 50 18 92.
24. Платформа «Мені здається» (https://nachasi.com/2021/02/05/platform–itseems–to–me/).
25. Платформа «Розкажи мені» (https://tellme.com.ua/).
26. Канал психологічної підтримки «ПОРУЧ» для підлітків та молоді (https://t.me/poruch_me).
27. В рамках роботи платформи СпівДія та Співдія хаб функціонує напрям безкоштовної психологічної підтримки онлайн і офлайн

(https://airtable.com/shrfgyZ1ko5UYxR9r).

28. За підтримки Національної психологічної асоціації психологиволонтери створили центр психологічної підтримки «Як ти?» (безкоштовно, у будь-який час доби) (https://bit.ly/3QLUdwO).
29. Міжнародний Комітет Червоного Хреста (МКЧХ) відкрив гарячу лінію, за якою можна звернутися за підтримкою: 0-800-300-155 (дзвінки безкоштовні).
30. Довідник психологічної підтримки в умовах війни допоможе знайти відповіді на питання: як боротися з перевтомою, панікою, тривогою, апатією; як зберегти близькі стосунки та позбутися почуття провини (https://bit.ly/3OzJm6Z).
31. Телеграм-канал «підтримай дитину» створено з турботою про батьків і дітей(https://t.me/s/pidtrumaidutuny).
32. Онлайн-платформа «Аврора»: консультування постраждалих від насильства, зокрема сексуального, доступу до якісної дистанційної допомоги у будь-якому куточку України та за кордоном, достатньо лише заповнити заявку на сайті «Розірви коло» у розділі «Психотерапевтична допомога»

(https://rozirvykolo.org/mental–support/).

33. Безкоштовна психологічна підтримка для кожного, хто відчуває у цьому потребу: УкрЄдність (https://ukr-ednist.com.ua/).
34. Група психологічної підтримки «Разом» (https://razom.live/).
35. Гаряча лінія кризової допомоги та підтримки від Українського ветеранського фонду (УВФ): +38 (067) 400 46 60 (пн. – нд. з 10:00 до 20:00), сайт Фонду (https://veteranfund.com.ua/).

Корисні посилання щодо допомоги у разі кібербулінгу 

1. Національна «гаряча лінія» для дітей та молоді за номерами: 0 800 500 225 або 116 111.
2. Поліція (кіберполіція) за номером 102 (повідомити про кібербулінг).
3. Чат-бот Stop Sexting (якщо шантажують в Інтернеті і вимагають контент сексуального характеру).
4. com/Stop Sexting Ukraine.
5. Інтернет-платформа «Бийся як дівчина» (https://www.instagram.com/flg_ua/).
6. База даних жіночих організацій (http://portal.uwf.org.ua/).
7. Організація ЮрФем (доступна та якісна правова допомога в

Україні)(http://jurfem.com.ua/en/home–page–2/).

8. Організація Teenergizer – консультації за принципом «рівний-рівному» або з психологом безкоштовно і конфіденційно

(https://teenergizer.org/consultations).

9. Урядова консультаційна лінія з питань безпеки дітей в Інтернеті: 15 45 (далі обрати «3»).

Не панікувати при звуках повітряної тривоги: три простих
та ефективних поради психолога

Як взяти себе в руки і не піддаватися паніці в стресових ситуаціях війни, таких, наприклад, як звуки повітряної тривоги. Як заспокоїтися самим і заспокоїти тих, хто знаходиться в цей час поруч з вами.

Отже, уявіть, що ви перебуваєте в умовно безпечному місці, І тут ви чуєте, як починає завивати тривожна сирена. Ваші дії? Будете намагатися втекти? Ні в якому разі!

Крок перший

Перше, що потрібно зробити в такий момент це примусовий глибокий видих. Два-три рази поспіль. Головне, не затримувати дихання. Інакше в цьому випадку кров почне гнати по судинах адреналін, а ви почнете відчувати страх. Тому, ще раз, глибоко примусово дихаємо.

Другий крок

Друге, що потрібно зробити, проговорити словами, що відбувається і що потрібно робити. Наприклад, ви чуєте сирену. І потрібно вголос сказати собі або тому, хто поруч: “Сирена! Це попередження про можливу загрозу! Потрібно шукати безпечне місце”.

Ні в якому разі не можна панічно кричати і повідомляти всім навколо, як вам страшно і що може статися щось жахливе. Не потрібно лякати людей.

Ми самі лякаємося тому, що не розуміємо, що відбувається і що нам робити. Тому візьміть на себе відповідальність пояснити людям, що сирена – це попередження і потрібно шукати сховище.

Третій крок

Третє, що потрібно зробити, взяти людину за руку. У цей момент у нас зменшується ЧСС – частота серцевих скорочень. Іншими словами, ми заспокоюємося. Так, нам все ще страшно, але вже не так панічно. Якщо немає нікого поруч, можна обійняти самого себе двома руками.

Це все. Як бачите, нічого складного і неможливого.

Гуртожиток: правила виживання

Перемагає сильніший чи розумніший?

Студент в «общазі» – одна з найкращих тем для анекдотів.  Гуртожиток – це щось схоже на курс молодого бійця, тест на кмітливість і комунікабельність, від успішного складання якого буде залежати, як студент проведе час під спільним дахом з купою незнайомих людей.

«Давайте жити дружно»

Щоб вижити в гуртожитку, треба знайти спільну мову з сусідами по кімнаті і блоку, інакше твоє життя може перетворитися на існування. Добре, якщо тебе поселять разом зі знайомими одногрупниками. Якщо ні – перше, чим тобі треба буде зайнятися, – це налагоджування дружніх контактів з новими сусідами. Адже тепер саме вони ділитимуть з тобою радощі та печалі, бідність і багатство (стипендія), поки диплом не розлучить вас. Тож постарайся проявити весь свій шарм. Якщо в тебе вийде, – ти матимеш незамінних друзів, які поділяться з тобою останньою сосискою і свіжонаписаним конспектом. Якщо ні – можеш набути ворогів, які будуть брати твої речі і заважатимуть спати. Але не будемо про погане.

Залізні люди

Не менш важливо подружитися і з Горгоною Медузівною – комендантом гуртожитку, жінкою, яка наводить страх на всіх. І всілякими Маріваннами, які чергують на вахті. Комендантші краще мило посміхатися і не потрапляти на очі. А от ключ до серця Маріванн – просто людське ставлення – нормальне і уважне. Старі люди це люблять.

«Битовуха»

Коли з продуктів – тільки засушена цибулина, а з чистих речей – одна шкарпетка, дуже хочеться, щоб поруч опинилася мама, яка нагодує, попере і обігріє. Стоп! Не забувай, що ти сам собі господар і маєш не тільки свободу, а й обов’язки. Доведеться виділити день для прання, купувати продукти. Можна домовитися із сусідом по кімнаті – прибирати та готувати по черзі.

Навчання

Може здатися, що підготовка до пар у гуртожитку – це убивство. Але насправді це тільки здається. Трохи кмітливості – і ти зможеш одним оком дивитися телевізор, іншим – у книжку та ще й розмовляти по телефону. Спочатку буде несила звикнути до шуму. Тому застосуй хитрощі: коли сідаєш за домашку, натягни на вуха навушники, ввімкни розслаблюючу музику. Це не буде відволікати від навчання. А ще уроки можна вчити, усамітнившись на сходових клітинах чи на підвіконнику у коридорі. А влітку – на лавочці в парку. Головне – все-таки приділяти навчанню увагу.

Відпочинок

Як би не вабив запах свободи, не забувай, що ти приїхав учитися, а не влаштовувати шалені вечірки щодня. Тому дуркувати можна, але в міру. І не забувай, що не можна пити, бити вікна, псувати чиєсь майно і так далі, і тому подібне.

Врешті, кажуть, що справжнім студентом можна стати, тільки поживши в гуртожитку. Але з цим важко погодитися, бо кожному хочеться мати окрему кімнату і дбайливу маму поруч, яка завжди допоможе. Тому пам’ятай: справжній студент – це той, хто вчиться, мріє, будує плани на майбутнє, знаходить друзів і постійно вдосконалюється. І не важливо, де він живе.