Автор: admin

1 червня в Україні відзначається Міжнародний день захисту дітей, який також називають День дітей або Дитячий день. День запроваджений з метою привернення уваги до проблем дотримання прав і охорони здоров’я дитини, однак дата його святкування різниться залежно від країни. Суспільне розбиралося, як з’явилося свято, як його відзначають в Україні та що треба знати про захист прав дітей.

В Україні дату започаткували як святкову з 1998 року, хоча уперше день відзначався у 1950 році у 51 країні світу, а започаткувала його Рада Міжнародної демократичної федерації жінок у 1949-му у Парижі. Ініціативу підтримала Організація об’єднаних націй оголосила захист прав, життя і здоров’я дітей одним з пріоритетних напрямків своєї діяльності. Також була проголошена необхідність соціального захисту прав дитини.

Вже у 1959 році з’явилася Декларація прав дитини від ООН, яка проголошувала рівні права дітей у сфері виховання, освіти, соціального забезпечення, фізичного і духовного розвитку незалежно від кольору шкіри, національної належності, громадського походження, майнового стану та іншого. Декларація закликає батьків, громадські організації, уряди визнати права дітей і сприяти їх здійсненню. Також існувала Женевська декларація прав дитини 1924 року. Ці декларації носили лише декларативний та рекомендаційний характер, а для захисту і забезпечення прав дитини необхідні були конкретні закони й міжнародні договори. Тоді й постало питання щодо законодавства стосовно прав дітей.

20 листопада 1989 року Генеральною асамблеєю ООН була прийнята Конвенція про права дитини, яка вважається світовою конституцією для дітей. Україна ратифікувала конвенцію 27 вересня 1991 року, й відтоді цей документ є частиною національного законодавства.

Як роз’яснюють юристи, основним міжнародним документом, в якому викладені права дитини, є Конвенція ООН про права дитини. В українському законодавстві правовими документами, які регулюють це питання, є Конституція, Сімейний кодекс, Закон “Про охорону дитинства” та Цивільний кодекс. Дитиною є особа віком до 18 років, малолітньою вважається дитина до досягнення нею 14 років, а неповнолітньою – у віці від 14 до 18 років.

У загальному розумінні порушенням прав дітей є обмеження їх у правах та можливостях, які надаються їм державою від народження для нормального й всебічного розвитку та формування особистості. У ширшому значенні також відносять порушення прав, що захищені нормами Законів України “Про охорону дитинства”, “Про попередження насильства у сім’ї”, “Про освіту”, Конвенцією про права дитини. Зокрема в Конвенції про права дитини передбачено, що кожна дитина має право на:

• особисте життя та захист від посягань на нього, право на захист від усіх форм фізичного та психологічного насильства, право на відпочинок і дозвілля;
• захист від економічної експлуатації та від виконання будь-якої роботи, яка може нести небезпеку для здоров’я, бути перешкодою в здобутті дитиною освіти чи завдавати шкоди її здоров’ю, фізичному, розумовому, духовному, моральному та соціальному розвитку.
• захист від незаконного зловживання наркотичними засобами та психотропними речовинами, захист від усіх форм сексуальної експлуатації та сексуальних розбещень, захист дитини від усіх форм експлуатації, що завдають шкоди будь-якому аспекту добробуту дитини, захист від катувань та інших жорстоких, нелюдських або принижуючих гідність видів поводження чи покарання.